Інформаційно-комунікаційні технології на уроках історії

Сучасний світ усе більше залежить  від інформаційних технологій, які використовуються у всіх сферах громадського життя. Для мільйонів людей комп’ютер перетворився на звичний атрибут повсякденного життя, незамінного помічника в навчанні, роботі й під час відпочинку. Він позбавив людину рутинної праці, спростив пошук  здобуття необхідної і своєчасної інформації, спілкування. Тому використання інформаційних технологій у школі – це об’єктивний і природний процес, вимога сьогодення.

Дидактичний потенціал інформаційних технологій навчання може бути реалізований тільки тоді, коли до розв’язання цього завдання буде залучений вчитель, якому, як і раніше, належить провідна роль у навчально-виховному процесі. Компонентами професійної компетентності вчителя виступають такі її складові: предметно-методична, інформаційно-комунікаційна, загальнонаукова, психологічна та загальнокультурна

При застосуванні ІКТ у навчальному процесі можна сказати чимало. Це чудовий інструмент в руках професіонала – прекрасне доповнення, яким потрібно вміло користуватися.

Учитель, який добре опанував інформаційні технології, йде в ногу з часом, такий педагог завжди буде цікавим учням. Але, звичайно, головне –  бути просто гарним учителем, творчою особистістю. Як прекрасно знаходити          «золоту середину» в усьому і завжди.

В сучасних умовах, учні, які з 2-го, 5-го класу вивчають інформатику можуть чудово виконувати історичні завдання на всіх уроках, в тому числі і з історії.

Як каже англійське прислів’я: «Я почув і забув, я побачив і запам’ятав»

Переваги застосування  на уроках ІКТ:

·              індивідуалізація  навчання;

·              інтенсифікація самостійної роботи;

·              зростання обсягу виконання на уроці завдань;

·              розширення інформаційних потоків під час користування  Інтернетом;

·              використання різноманітності форм роботи , завдяки яким підвищуєься мотивація і пізнавальна  діяльність  , активність школярів;

·              можливість вести ігровий момент;

·              прскорення процесу запису визначень , термінів та понять;

·              стимулювання вчителя до професійного зростання;

·              можливість за короткий час отримувати об’єктивну картину рівня засвоєння навчального матеріалу, своєчасно скоригувати та можливість  вибору рівня складності завдань для конкретного  учня;

·              освоєння учнями сучасних іноформаційних технологій.

Але виникають різні проблеми як під час підготовки до таких уроків, так і під час їх проведення.

Можливі недоліки і проблеми застосування  ІКТ:

·              відсутність у деяких учнів і вчителів комп’ютерів у домашньому користуванні;

·              багато часу займає підготовка до уроку з використанням ІКТ;

·              недостатня комп’ютерна грамотність вчителя;

·              відсутність контакту з вчителем інформатики;

·              у робочому графіку не відведено часу для дослідження  можливостей Інтернету;

·              бракує комп’ютерного  часу на всіх;

·              за недостатньої мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри , музику , перевірку характеристик ПК тощо;

·              захопившись застосуванням ІКТ вчитель переходить від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.

Можливості  мультимедіа. Основи проектування медіауроку

Збільшення продуктивності  комп’ютерів  уможливило  широке застосування технологій мультимедіа в навчальному процесі.

Мультимедійні технології забезпечують таку подачу інформації, за якої людина сприймає її відразу кількома органами чуття паралельно, а не послідовно, як це родиться при звичайному навчанні. В результаті комбінованої дії на учня через зір та слух і залучення його до активної дії частка засвоєння навчального матеріалу може скласти 75 %.

Навчальні мультимедійні програми використовуються для фронтального, групового й індивідуального навчання в класі, а також для самостійної роботи вдома.

Медіаурок має певні методичні переваги:

·                    можливість моделювати об’єкти і явища;

·                    автоматизація рутинних операцій;

·                    підвищення освітнього процесу за рахунок одночасного викладу вчителем теоретичних відомостей і показу демонстраційного матеріалу з високим ступенем наочності;

·                    організація індивідуальної роботи школярів, розвиток їхньої творчості й пізнавальної самостійності;

·                    підвищення мотивації школярів до навчання через зростання привабливості комп’ютера за рахунок мультимедійних проектів;

·                    розвиток наочно-образного мислення, моторних і вербальних комунікативних можливостей;

·                    набуття і розвиток навичок роботи з інформацією, формування інформаційної культури школярів.

Методичні основи проектування медіауроку

На медіауроці в передачі та засвоєнні навчальної інформації беруть участь два компоненти навчального процесу:

·                    комп’ютер, який органічно займає місце нового універсального технічного засобу навчання і розвитку;

·                    програмні засоби, що доповнюють традиційну технологію навчання шкільного предмета або окремих його розділів і тем, містять чітко структуровану навчальну інформацію у текстовому вигляді, безліч наочних зображень у вигляді схем, малюнків, таблиць,   відеофрагментів, забезпечених анімаційними і звуковими ефектами.       

При цьому і комп’ютер і програми повинні бути органічно взаємопов’язані з іншими складовими процесу навчання: метою, змістом, формами, методами навчання, діяльністю вчителя і учня.

До яких змін приводить застосування комп’ютера і мультимедіапрограм?

Передусім розширюються дидактичні принципи навчання. Останніми роками дидактиці вже переглянуто значення таких принципів як наочність, доступність, систематичність, послідовність, свідомість. Визначилися і два нові принципи – індивідуалізації навчання й активності.

Сьогодні на провідні позиції  у формуванні компонентів навчальної діяльності із застосуванням комп’ютерів висувається принцип  інтегративності. Він передбачає встановлення вчителем інтеграційних зв’язків, які дають змогу  яскравіше представити характеристику предмета, показати взаємозв’язок між змістом окремих наочних освітніх розділів і модулів, між наочним навчанням і загальною інформаційною підготовкою школярів. Встановлені зв’язки допомагають органічно залучати комп’ютер у навчальний процес, поєднувати традиційні й комп’ютерні методи навчання, створювати особливе інформаційне педагогічне середовище, що сприяє інтенсифікації освітнього процесу.

Медіаурок може проводитися в комп’ютерному класі  або у класній кімнаті, обладнаній мультимедійним проектором. У будь-якому випадку слід пам’ятати про санітарно-гігієнічні норми: тривалість безперервної роботи за комп’ютером не повинна перевищувати: для 1-х класів -10хв, 2-5-х класів - 15 хв, 6-7-х класів- 20 хв, 8-9-х класів – 25 хв, 10-11-х класів - 30 хв.

При використанні вчителем комп’ютерної техніки  для наочної демонстрації навчальної інформації урок проводять у класі з одним комплектом апаратних засобів.

Робота учнів у класі може бути організована у різні способи:   

Ø    фронтальна – проглядання відеофільмів, відеофрагментів, спостереження за змінами об’єктів;

Ø    індивідуальна – виконання практичних та контрольних робіт;

Ø    у малих групах – робота над спільним навчальним проектом, постановка модельного експерименту.

У структурі уроку можуть бути відображені всі компоненти і ланки процесу навчання. Обов’язковим  є також чергування різних видів діяльності за комп’ютером і (або) без нього:

ü    актуалізація (повторення навчального матеріалу, первинне засвоєння  матеріалу);

ü    формування знань,  умінь, навичок (усвідомлення і осмислення інформації, закріплення навчального матеріалу);

ü    застосування набутих знань (застосування навчального матеріалу на практиці, перевірка рівня його засвоєння).

Поза сумнівом для цієї структури уроку можливі варіанти і модифікації. Вибір оптимальних організаційних форм і методів залишається за вчителем.

У наведеній нижче таблиці показано, як трансформуються, доповнюються методи навчання за рахунок використання комп’ютерної техніки і програмних мультимедійних засобів. Безумовно, здатність уміло й доречно поєднувати традиційні та інформаційні засоби залежить від кваліфікації й майстерності вчителя, методики, яку він застосовує. Але грамотне використання засобів ІКТ залежить і від знання вчителем педагогічних основ інформатизації навчального процесу.

Традиційні методи навчання	Традиційні засоби та їх дидактичні можливості	Удосконалення за рахунок застосування програмних і технічних засобів ІКТ
Словесні: ü   розповідь; ü   бесіда; ü   пояснення; ü   інструктаж.	Усне слово, друковане слово (підручники і навчальні посібники, книги). Провідний засіб – живе слово, яке легко використовується з іншими  засобами навчання. Дає можливість у стислі терміни збагатити пам'ять учнів узагальненими науковими знаннями.	Подача текстової інформації з екрана, повідомлення нових знань (варіант: текст читає диктор). Можливість багато разів повторити такий текст. Гіперпосилання дають змогу швидко знайти потрібну інформацію.
Наочні: ü   демонстрація макета; ü   демонстрація трудового прийому або операції; ü   екранна демонстрація.	Натуральні об’єкти, моделі, колекції, таблиці, плакати,   схеми, ілюстрації, відеофільми. Статична демонстрація з екрана. Спостереження за нерухомими об’єктами.	Мультимедійна демонстрація прийомів і операцій, віртуальне перетворення предметів у просторі й на площині. Візуалізація процесів, які неможливо розглянути в реальних умовах. Краще засвоюється навчальна інформація, оскільки  задієні  всі органи чуття.
Практичні: ü  вправа; ü  практичні роботи.	Навчальні завдання для практичної роботи. Навчальна практика під час виконання вправ, практичних  робіт.	Віртуальна практична дія, площинне і просторове моделювання об’єктів, автоматизація окремих операцій. Відбудеться логічне опрацювання практичного матеріалу, зменшується кількість організаційних моментів.
Методи контролю: ü  усне і письмове опитування; ü  контрольна   робота; ü  самоконтроль і самооцінка.	Тестове або контрольне завдання, питання і проблемні ситуації. Перевірка  ходу і результатів засвоєння школярами теоретичного й практичного навчального матеріалу.	Машинний інструктаж і контроль. Швидке і об’єктивне оцінювання результатів. Оперативне самооцінювання і корекція результатів.

Основна мета уроку з використання Інтернет-ресурсу відповідає триєдиній дидактичній меті уроку:

·                    освітній аспект – сприйняття учнями навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення;

·                    розвивальний аспект – розвиток пізнавального інтересу в учнів, уміння узагальнювати, аналізувати, порівнювати, активізація творчої діяльності учнів;

·                    виховний аспект – виховання наукового світогляду, вміння чітко організовувати самостійну та групову роботу, виховання почуття товариства, взаємодопомоги.

Використання Інтернет-ресерсу на уроках суспільних дисциплін можливе під час:

·              вивчення нової теми для:

ü   пошуку інформації  в Інтернет;

ü   пошуку статистичних даних та їх аналізу;

ü   аналізу та складання таблиць із статистичними та іншими даними;

ü   пошуку нових правових актів, змін у законодавстві;

ü   пошуку відповіді на запитання, поставлені вчителем;

ü   перегляду та обговорення відео фрагментів;

ü   перегляду та обговорення презентацій;

ü   роботи з малюнками, картинами, фотографіями в Інтернеті.

·              роботи над проектами:

Учні можуть підібрати в мережі для проекту інформацію з проблеми, яка підлягає обговоренню, дослідженню.

У процесі роботи над проектом здійснюються практично найрізноманітніші можливості і ресурси:

ü   віртуальні бібліотеки;

ü   віртуальні музеї;

ü   інформаційні освітні сервери;

ü   сайти засобів масової інформації;

ü   енциклопедії і довідники.

·              використання електронної пошти:

ü   самостійне виконання практичного завдання, контрольної роботи, тесту з подальшим відправленням на електронну адресу вчителя;

ü   замовлення на електронну розсилку новин, безпосередньо пов’язаних з предметом вивчення.

Останнім часом в навчальних закладах вчителі використовують електронну пошту для спілкування з учнями через вимушені канікули (особливо взимку під час різноманітних епідемій, надзвичайних погодних умов тощо).

·              участь у телеконференціях.

Роботу учнів у класі з використанням Інтернет-ресурсу можна організувати таким чином:

ü   фронтально (віртуальні подорожі, глобальний мережевий проект);

ü   індивідуально (пошук, добір та аналіз навчальної інформації);

ü   у групах (виконання загального навчального проекту).

ü    

Методика організації уроку із застосуванням Інтернет-ресурсу:

1.           Педагог планує свої уроки із залученням  Інтернет-ресурсу. Вибирає теми, під час яких Інтернет-ресурси  органічніше впишуться у процес навчання, завдяки чому буде досягнуто максимальний освітній ефект.

2.           Учитель попередньо знаходить найкращі ресурси і складає список Web, з якими учням потрібно ознайомитися, виконуючи  завдання  вчителя.

3.           Учитель пояснивши певну тему, дає завдання школярам. Попередньо вчителю необхідно визначити складність завдань, їх обсяг, кількісний склад груп (можлива й індивідуальна робота учнів). Важливо, щоб знайдена в мережі інформація, не висвітлювалася в традиційних джерелах. Дуже важливою на цьому етапі є допомога учневі в оцінці інформації.

Інформаційні технології на уроках історії використовую в наступних варіантах:
    Найпоширеніший вид - мультимедійні презентації. За час роботи в школі мною розроблені й накопичені як цілі системи уроків, тобто починаючи з першого уроку і до останнього, так і окремі мультимедійні презентації. Підготовка презентацій - серйозний, творчий процес, кожен елемент якого має бути продуманий і осмислений з точки зору сприйняття учня. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійних енциклопедій витрачається близько 2-2,5 годин. Зате готова продукція дозволяє відмовитися від всіх інших видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку, так як управління програмою зводиться до простого натискання на ліву клавішу миші. Програма Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

   Крім мультимедійних презентацій на своїх уроках я використовую флеш-фільми. Вони дозволяють нам наочно побачити ту чи іншу подію, відчути свою причетність, зануритися в епоху, наочно уявити те, як відбувається подія. Особливо корисні флеш-фільми на уроках історії при вивченні військових битв, бо вони наочно дозволяють учням побачити розташування сил супротивників перед битвою, хід бій та підсумки бою. Просто на словах або схематично крейдою на дошці це уявити набагато складніше і не дасть повного розуміння подій, які відбуваються.
     Наступний вид використання інформаційних технологій на моїх уроках історії - це інтерактивні карти. Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення тощо. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, які більш яскраві, образніші, і в наш час інформаційних технологій, незамінні. Я маю у своєму розпорядженні досить велику базу інтерактивних карт з усіх тем і розділів як історії України, так і всесвітньої історії. Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою - розширюють можливості роботи з ними. Діти отримують можливість малювати на карті; розміщувати і пересувати написи, заздалегідь підготовлені вчителем; робити позначки; показувати стрілочками шляхи переміщення військ і т.д.
     Також у своїй педагогічній діяльності використовую навчально-методичні комплекти. Власний досвід підтверджує, що на таких уроках навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше, ніж на традиційному уроку.
      Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовую різного роду тести. Це можуть бути як тести, складені вчителем у програмах Word або Power Point, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз у мережі Інтернет. Тести можуть бути у вигляді завдань і кількох відповідей, з яких потрібно вибрати правильний. Вони можуть бути представлені у вигляді малюнків, зображень, фотографій. Способи роботи з тестами різноманітні: фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді. Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці й дома, провести моніторинг якості знань. Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У випадку невдалої відповіді учнів створена презентація дає можливість школярам, використовуючи гіперпосилання, повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді.
   У позакласній діяльності та на уроках узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок використовую різні вікторини.

Методика використання комп'ютера як засобу навчання на уроці історії

Особлива увага науковців, педагогів до нових засобів навчання обумовлена їх значно вищою ефективністю в порівнянні з іншими засобами навчання .

Слід зазначити те, що саме педагог є центральною фігурою навчання та виховання учнів, а все навчально – виховне середовище (в тому числі комп’ютери, інші дидактичні засоби) виконують роль інструментів у впливі педагога на учнів. Дуже важливо виділити чітке місце комп'ютера на уроці.

Комп'ютер на етапі викладу нових знань

На цьому етапі слід пам’ятати про принцип установки, що виправдав себе. Саме він допоможе перевтілити почуття в ціленаправлене спостереження і сприйняття, в процес відбору фактів, їх оцінці. Сприйняття будь – якої навчальної інформації, навчального посібника обов’язково пов’язане з досвідом учнів, з їх знаннями. Досвід в пізнанні учнів живе у вигляді уявлень та приймає участь в їх роботі. Яким чином буде протікати навчальний процес, як буде відбуватися засвоєння нового матеріалу залежить в значній мірі від зацікавленості учнів, від ставлення до предмету, від їх готовності до самостійної роботи. Тому перед початком роботи з персональним комп’ютером необхідно чітко сформувати ціль роботи з ним. Поряд з цим вчитель повинен чітко сформулювати задачу, повинен дати завдання. Сприйняття інформації через комп’ютер – складний процес, що потребує одночасної напруги і слухових, і зорових аналізаторів. Психологи довели, якщо ці аналізатори працюють одночасно над однією задачею - ефект забезпечений.

Комп'ютер на етапі закріплення знань

На уроці, де використовуються комп'ютери вчитель, звісно, повинен прагнути до того, щоб забезпечити стійкість знань. Фізіологи стверджують, що в основі наших знань лежать тимчасові зв’язки, що виникають у корі головного мозку. Стійкість цих зв’язків в значній мірі залежить від сили процесів збудження та застою в корі головного мозку. В свою чергу ці процеси пов’язані з досвідом школярів, з їх активністю в момент отримання знань. Однак отримані зв’язки швидко згасають, якщо їх не закріпити і не посилити. Наука довела, що в процесі закріплення зв’язків (устаткування знань) вагоме значення мають наочні посібники, особливо – динамічні. Ось чому досить нелегко організувати роботу в класі після роботи з комп’ютером, зуміти підживити отриманий матеріал.

Комп'ютер на етапі перевірки знань

В процесі опросу відкривається можливість зробити мультимедіашоу за допомогою знань учнів – така перевірка більш діюча, набагато точніша, ніж повсякденний переказ параграфу підручника. Така перевірка дає неочікувані, але досить цікаві результати.

Досвід використання комп'ютера у процесі навчання дозволив сформулювати деякі загальні положення. Зміст навчального предмету, різні можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів.

Гевал П.А. пропонує такий вигляд технології взаємодії, поєднання доцільності вчителя, учнів і комп'ютера на уроках.

Почнемо з уроку засвоєння нових знань, уроки цього типу опри традиційнім методиці мають таку структуру:

1.Перевірка домашнього завдання, корекція (взаємозв’язок із попереднім матеріалом)

2.Оголошення теми, мети, завдань уроку й мотивація навчальної діяльності.

3.Первинне пізнання учнями нового матеріалу.

4.Узагальнення і систематизація знань.

5.Підведення підсумків уроку та оголошення домашнього завдання.

Під час проведення уроків за допомогою комп'ютера, урок може мати таку структуру:

1.Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп'ютера (5-7 хв.)

1.Засвоєння учнями нового матеріалу: група учнів з високим рівнем підготовки вивчає матеріал за допомогою комп’ютера, інші слухають пояснення вчителя чи працюють за підручником (10 хв.)

2.Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують самостійно завдання за підручником: слабкі учні працюють з учителем: третя група перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп'ютера (15 хв.)

3.Підсумок уроку і домашнє завдання.

Комбінований урок може проводитися за допомогою комп'ютера на будь – якому етапі. Загальна схема проведення комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріалу.

Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп’ютерів може бути такою:

1.Учням оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці, але підкреслюється, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів працює за комп’ютером над завданням, а з рештою учнів працює вчитель, причому форми роботи можуть бути різні (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант, перфокарти та ін)

2.Далі вчитель переходить до наступного етапу уроку – пояснення нового матеріалу. Сильні учні можуть вивчати новий матеріал за комп’ютером, а з рештою учнів працює вчитель.

3.Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку – закріплення вивченого. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп’ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель. Учні, що працюють за комп'ютером, можуть виконувати завдання які складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Отже, якщо в них виникнуть проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці.

В кінці уроку, вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.

Для більш ефективного проведення комбінованого уроку в комп'ютерному класі П. А. Гевал рекомендує поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером.

·Перша – на етапі перевірки знань, у цю групу можуть входити учні з будь – якими розумовими здібностями, як сильними так і слабими – у залежності від характеру завдання;

·Друга – на етапі вивчення нового матеріалу, у цю групу можуть входить, як правило, учні з високим розумовими здібностями, або зі середніми, якщо рівень складності матеріалу високий;

·Третій – на етапі перевірки знань, куди як і в першу групу, можуть входити учні з різними здібностями.

Урок узагальнення й систематизації знань може мати такий вигляд:

1.Постановка мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.

2.Відтворення й корекція опорних знань – 6 хв.

3.Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ – 6 хв.

4.Узагальнення й систематизація понять, засвоєння знань і їх застосування для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань – 20 хв.

П.А.Гевал пропонує клас поділити на групи.

1)Перша група працює на комп’ютерах 5-7 хв.

2)Друга група дітей самостійно працює 5-7 хв.(наприклад учні можуть виконана ти завдання творчого характеру на розвиток логічного мислення).Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями.

3)Третя група учнів працює з учителем, виконує завдання творчого характеру.

Перша група після виконання завдань на комп'ютерах може працювати з учителем, або одержати індивідуальне завдання.

5.Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань – 5 хв.

Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповідь.

6.Підведення підсумку уроку – 5 хв.

Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки. Крім цього, дає домашнє завдання і пояснює його. Досить схожу методику використання комп'ютера на уроці історії пропонують А.Фоменко і О.Пометун.

Отже, з розглянутих методик використання комп'ютера на уроці історії, можна побачити, що вони ще не зовсім ідеальні і потребують постійного вдосконалення.

Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів (діапроектор, аудіомагнітофон, слайдопроектор ) надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань. 

Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40-45 хвилин повинен складати 15-20 хвилин.

Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відео-матеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо. Для кожного конкретного уроку вчитель повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації ( це може бути питання, завдання та ін.).

Після виконання завдання учнями вчитель аналізує, як воно виконане. Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку.

Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною , і кожен творчий вчитель повинен застосовувати цю  технологію.

З аудіовізуальними і мультимедійними засобами можна проводити наступну роботу :

Документальні матеріали

Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки.

Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.

Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.

Художні фільми

Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)

Діафільми і слайди

В тих випадках, коли діафільм повністю і наглядно відображає програмний матеріал, він може бути основою уроку. Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв’язати з конкретним образотворчим рядом діафільму.

Дуже важлива роль вчителя в розкритті можливостей нових комп'ютерних технологій. Одним з таких інструментів є програма Power Point. У даній програмі складаються презентації, які дозволяють створити інформаційну підтримку при підготовці, проведенні уроків історії, а також у позакласній роботі. Дана методика передбачає використання мультимедійного проектора.
Презентація дозволяє вчителю ілюструвати свою розповідь

Аудіоматеріали

Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Так як я працюю в навчально-виховному комплексі  з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв, то доцільно проводити інтегровані уроки – історії та історії мистецтв в спеціальному класі. Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Аудіоматеріал не повинен заважати вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес.

Комп’ютерна мультимедія

Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного  навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні     матеріали      можуть        використовуватися    перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо.                                                                                                                                                                                                             

Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція” учню надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань. Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів.

Робота з текстом

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем.

Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему  можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.

Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:

-      урізноманітнення форм подання інформації;

-      урізноманітнення навчальних завдань;

-      забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

-      широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

-      широке застосування ігрових прийомів;

-      активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;

-      посилення мотивації навчання.

Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог:

-         по перше, уроки-пари з відповідної теми;

-         по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного.

-         по-третє, врахування рівня підготовки школярів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення.

Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами .

Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

-         робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;

-         спостереження і аналіз історичних подій;

-         формування гіпотези;

-         використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів. Найбільш підготовлені учні можуть узагальнити матеріал і скласти доповіді, написати реферати.

Систематичне використання ПК на уроці сприяє наступному:
- підвищенню рівня використання наочності на уроці;
- покращенню продуктивності уроку;
- встановленню міжпредметних зв'язків з інформатикою та іншими науками;
- організації проектної діяльності учнів щодо створення навчальних програм та електронних посібників з курсу під керуванням учителів інформатики та історії;
- логічності подавання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;
- зміні на краще взаємин з учнями, далекими від історії, особливо тими, які із захопленням ставляться до ПК;
- зміні ставлення школярів до ПК як до захоплюючої іграшки;
- сприйманню його, як універсального інструмента для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Результат діяльності вчителя в цілому можна оцінити за такими критеріями

• Динаміка інтересу учнів до навчання
• Динаміка якості навчальних досягнень учнів
• Успішність оволодіння учнями конкретними розумовими діями
• Зворушення в емоційній, емоційно-вольовій сфері особистості
• Досягнення учнями поставлених перед собою освітніх цілей
• Формування в учнів адекватної самооцінки
• Здатність до співробітництва з однолітками
• Сформованість соціальної і професійної компетенції
• Збереження фізичного і психічного здоров’я